Бунт студентів Тегеранського університету проти свавілля

14 лютого в соціальних мережах почала ширитися інформація про всплеск студентських акцій в Тегерані, столиці Ірану. І хоча їхній масштаб наразі не великий, протести в університетах Ісламської республіки нерідко слугували поштовхом до динамічних суспільних трансформацій в авторитарному режимі. Сьогодні ми коротко розповімо, що відомо про протести в Тегерані на поточний момент.

Події почали розгортатися в Тегеранському університеті, найстарішому та найпрестижнішому закладі вищої освіти в республіці. Почалося все з трагедії, коли в середу 12 лютого 19-ти річний студент Амір Мохаммад Халегі, який навчався на програмі управління бізнесом, повертався до свого гуртожитка. За словами його батька, це був перший робочий день хлопця. Із собою він мав смартфон і ноутбук. Несподівано до нього під’їхали два чоловіка та спробували поцупити майно хлопця. Амір почав чинити спротив, зав’язався бій, під час якого нападаники дістали ножа та нанесли студенту декілька поранень. Після цього двоє вуличних злодіїв втекли з місця нападу на мотоциклі. Аміра госпіталізували, а згодом він загинув у лікарні [1].

Новина про вбивство сколихнула студентів. Вони негайно розпочали обговорювати ситуацію між собою та контактувати з адміністрацією стосовно злочину, проте це ні до чого не призвело. Обурення пасивністю адміністрації до питань безпеки студентів росло, особливо якщо згадати, що два місяці до вбивства студенти та студентки наголошували на браку охорони заднього входу в гуртожиток, які одначе Генеральний директор гуртожитків Тегеранського університету Мохаммад Заре Чахокі проігнорував [2]. Сам директор горезвісно відомий жорстокими дисиплінарними мірами в бік студентів, які проживають у гуртожитках. Накопичений на бездіяльність і свавілля адміністрації гнів підштовхнув небайдуже студентство самоорганізовуватися.

У п’ятницю ввечері, 14 лютого, студенти і студентки зібралися на протест з вимогою гарантувати безпеку на кампусі. Вони планували, що акція пройде як сидячий нічний страйк біля входу до гуртожитку, однак обставини розгорталися непередбачувано. Протестувальники рушили до входу у чоловічій гуртожиток, де дізналися, що служба безпеки університету заблокувала вхід ланцюгом, таким чином утворивши дві протестні групи: всередині гуртожитку та біля входу. Як повідомляють учасники, одна зі студенток намагалася зайти в гуртожиток, після чого представник силових структур в цивільному одязі вдарив її в груди та потягнув у невідомому напрямку.

Ситуація ставала дедалі більш загостреною. Кількість як прибічників протесту, так і замаскованих силовиків росло. У ході дійства, в якому взяло участь близько 1000 студентів, учасники оголосили промову, де наголосили: «Життя дітей Ірану не має для вас значення!». Студенти вимагають керівників університету подати у відставку через «некомпетентність» і неспроможність гарантувати безпеку на кампусі. З-поміж студентських гасел звучали [3]:

«Один із нас пропав безвісти — хто відповідальний?»

«Пролиту кров нічим не змити».

«Відповідальний за цей злочин — некомпетентний фермер!»

Ситуація ескалювалася, коли силовики напали на декількох протестувальників, вкравши їхнє майно [4], і затримали щонайменше двох демонстрантів [5], після чого студенти почали явно вигукувати гасла проти Ісламської республіки, Верховного лідера Алі Хаменеї та КВІРу (Корпус вартових ісламської революції — парамілітарна організація, створена після ісламської революції 1979 року. КВІР і Басідж часто є ціллю протестів, оскільки вони займаються їхнім розгоном). Через декілька годин протесту з’явилося повідомлення, що затриманих учасників акції відпустили [6].

Акція тривала декілька годин. Згодом виконуючий обов’язки ректора Тегеранського університету Хоссейн Хоссейні доєднався до студентських демонстрацій та виразив їм співчуття: «Зараз ми всі дуже емоційні, проте від завтра необхідно ретельно та експертно висунути вимоги із залученням представництва студентів». Попри це в.о. ректора не дозволив силовикам у цивільному одязі покинути територію кампусу, аргументуючи це тим, що немає сили, яка би не допустила провокацій. Урешті-решт акція завершилася, проте рух не згас.

15 лютого мешканці гуртожитків Тегеранського університету зібралися ще раз на акцію протесту навпроти університетської бібліотеки. За декілька годин до її початку з’явилася інформація, що управлінці гуртожитків оголосили, що йдуть у відставку [7]. Пізніше вищезгаданий Мохаммад Заре Чахокі теж подасть у відставку. Наразі з останніх повідомлень відомо, що протест відвідав та озвучив промову віцепрезидент Тегеранського університету по справам студентства, проте йому не вдалося переконати студентів завершити демонстрацію.

Хоча протести і не масштабні, проте не варто забувати, що і протести, які вибухнули у вересні 2022 року в загальнонаціональному масштабі, теж не були великими. До вбивства курдської студентки Махси Аміні це були численні малі демонстрації [8]. Влада Ірану та силовики з усіх сил намагаються уникнути спалахування протестної хвилі на кшталт того, як це було в 2022 році, коли режим захитався. Загалом в Ірані університети містять високий протестний потенціал. Так, скажімо, саме студентство стало одним із головних сил революції 1979 року проти шаха, а також рушієм антиурядових протестів 1999 року.

Ми продовжимо слідкувати за ситуацією навколо Тегеранського університету, утім вже зараз можна констатувати, що попередні здобутки демократичних і прогресивних рухів і організацій Ірану змушують авторитарний теократичний режим рахуватися з народом. Відносно невеликий рух уже спромігся досягти відставок в адміністрації університету і, схоже, студентство не планує на цьому зупинятися, навіть попри жорстокий і репресивний характер своєї ультраправої влади.

Посилання: