27 серпня 2023 року заступник міністра освіти і науки України, Михайло Винницький у своєму пості у Facebook анонсував обговорення впровадження грантової системи фінансування вищої освіти у профільному комітеті Верховної Ради.
За словами Винницького, державне фінансування буде збережено лише для визначених спеціальностей, які держава вважає важливими: медицина, освіта, природничі науки тощо. Для решти спеціальностей впроваджується грантова система, де держава може оплачувати лише частину вартості навчання студентів. Кількість коштів, які можна буде отримати, залежатиме від рейтингу ЗНО.
Держава пропонуватиме монетизацію пільг, тобто за вступниками-пільговиками більше не будуть зберігатися бюджетні місця, натомість їм гарантуватиметься фінансова підтримка після вступу. Таким чином, хоча Винницький й обіцяє збільшити кількість студентів, які отримуватимуть допомогу аж на 30-40%, фактично сам розмір допомоги збирається зменшувати.
Вже 19 жовтня МОН опублікувало законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки здобувачам освіти", запропонувавши його до громадського обговорення.
Особливу увагу варто звернути на наступні зміни до ЗУ "Про вищу освіту", запропоновані Міністерством:
1. У ст. 4 прибирається формулювання "Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту..." (повторює положення ч. 3 ст. 53 Конституції) - тепер право на вищу освіту трактується як "можливість здобувати вищу освіту впродовж життя, доступність вищої освіти, можливість навчання для здобуття вищої освіти на конкурсній основі за кошти державного та місцевих бюджетів, фізичних та юридичних осіб у випадках і порядку, визначених законом". Вочевидь, це пов'язано із тим, що право на безоплатну освіту поширюватиметься на студентів лише окремих спеціальностей, на що й вказував Винницький.
2. Прибирається також норма щодо обсягу державного замовлення (ст. 72): якщо раніше для молодших бакалаврів та бакалаврів встановлювався мінімальний обсяг у 51% кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а для магістрів - 50% від кількості бакалаврів на поточний рік, то тепер таких вимог Законом висуватися не буде: держзамовлення формується на основі актів законодавства про пріоритетні галузі, а також міжнародних договорів щодо іноземного інвестування.
3. Тепер обов'язковою умовою договору про навчання за державним/регіональним замовленням є зобов'язання укласти договір про працевлаштування, якщо така пропозиція надійде від роботодавця (ст. 64-1). За таким договором, по завершенню навчання студенти зобов'язані пропрацювати на роботодавця протягом 3 років. Ті, хто уклав договір, матимуть право на спеціальну підвищену стипендію, проте за невиконання/неналежного виконання умов цього договору студент має компенсувати видатки на виплату стипендії. Відмова від укладення договору призведе до переведення на контракт або ж відрахування; ще однією опцією для відмови пропонується вступ на військову службу.
4. Окрім держзамовлення, пропонується повна або часткова оплата навчання за рахунок державних грантів. Проте варто відзначити, що отримувачі грантів матимуть право на продовження оплати навчання за грантом після академічної відпустки (ч. 6 ст. 72-2) - у бюджетників, як відомо, такої можливості більше немає.
Наразі достеменно не відомо, який саме розподіл держфінансування слід очікувати, проте зазначені зміни однозначно надають простір для обмеження права на безоплатну вищу освіту. Для тих же, хто навчатиметься на бюджеті, МОН пропонує обов'язкове працевлаштування під загрозою переведення на контракт, що є абсолютно обурливим обмеженням освітніх прав. Такими діями влада вкотре прагне наступити доступній освіті на горло, що є неприпустимим в ситуації війни та вразливого соціального становища студентства.
ОСВІТА - ПРАВО, А НЕ ПРИВІЛЕЙ!